Притча про те, як обставини змінюють людей
Одного разу до батька прийшла донька, молода жінка, і з сумом сказала:
– Тату, я так втомилася від усього, у мене постійні труднощі на роботі і в особистому житті, вже просто немає сил… Як справлятися з усім цим?
Батько відповів:
– Давай я тобі покажу. Він поставив на плиту 3 каструлі з водою і приніс моркву, яйце і каву. Опустив кожен інгредієнт в окрему каструлю. Через кілька хвилин вимкнув плиту і запитав дочку:
– Що стало з ними?
– Ну морква і яйце зварилися, а кава розчинилася, – відповіла дівчина
– Правильно, – сказав батько, – але якщо ми подивимося глибше, то виявиться, що морква, яка була твердою, в окропі стала м’якою і податливою. Яйце, яке раніше було крихким і рідким, стало твердим. Зовні вони залишилися такими ж, але внутрішньо змінилися під впливом однакового ворожого середовища – окропу. Те ж відбувається і з людьми: сильні зовні люди можуть розклеїтися і стати слабаками там, де крихкі і ніжні лише затвердіють і зміцніють…
– А як же кава? – здивовано запитала дочка.
– О, кава – це найцікавіше. Вона повністю розчинилася в агресивному середовищі і змінила його – перетворила окріп в чудовий ароматний напій.
Є люди, яких не можуть змінити обставини, – вони самі змінюють їх і перетворюють на щось нове, отримуючи для себе користь і знання з обставин.
Ким стати у важкій ситуації – вибір кожного.
Християнський портал Кіріос за матеріалами slovotoday.
Притча про те, хто винний
У двох сусідніх будинках жили дві різні сім’ї. Одне подружжя весь час сварилося, а в іншого – завжди була тиша і взаєморозуміння.
Одного разу, позаздривши миру у сусідів, дружина першого подружжя каже чоловікові:
– Піди до сусідів і подивися, що вони таке роблять, що у них завжди все добре.
Той пішов, добре сховався і спостерігає.
Дивиться, сусідка миє підлогу в хаті, раптом її щось відволікло і вона побігла на кухню. У той самий момент її чоловікові треба було терміново зайти до будинку. Він не помітив відра з водою, перечепився і вода розлилася.
Тут прийшла дружина і, знітившись перед чоловіком, каже:
– Вибач, дорогий, я винувата.
– Та ні, це ти прости, я винуватий.
Послухав сусід цей діалог і пішов додому.
А дружина його запитує:
– Ну що, подивився? То що? В чому секрет їхнього миру?
– Все зрозумів! Секрет простий: в нас усі праві, а в них усі винуваті.
Джерело: slovo.today
Вдячна пташка
Зима. Усе вкрите снігом: дерева, які ще недавно красувалися жовтогарячими листочками; поля, на яких колосилася пшениця. Тільки вічнозелені красуні показують зелені голочки з-під снігу. Природа спить. Вона відпочиває.
Дрібний сніг сиплеться з сірого, як туман, неба.
Сад, а в ньому – хатина. Там живе п’ятирічний хлопчик Микола, дворічна дівчинка Анастасія, мама Надія і тато Іван.
Маленький Микола дивиться у вікно і з цікавістю тихо запитує:
– Мамо, а що то за пташка така красива літає у нашому саду?
– Це синичка,- відповіла, усміхаючись, мама.
– Вона така красива, – замріяно каже хлопчик. – А що вона робить?
– Мабуть, шукає їсти.
– Як зараз важко таким маленьким пташечкам знайти поживу, – спросоння каже Анастасія.
Мама усміхнулася, підійшла до Анастасійки й поцілувала її біляві кучері.
– Доброго ранку, красуне!
– Мамо, мені шкода ту синичку. Вона така беззахисна!
– Ми можемо її нагодувати? – запитав Микола.
– Думаю, так, – відповіла мама.- Але спершу ви застелите ліжечка, почистите зубки, поснідаєте, а тоді подбаємо про пташечок, особливо про нашу синичку.
– Добре, мамусю,- зраділи дітки…
Через деякий час, виконавши все, що мама сказала, діти одягнулися і пішли надвір годувати синичку.
Непомітно настав вечір. Прийшов тато з роботи і приніс пакет.
– Як ви думаєте, що в цьому пакеті?
– Мені цукерки, – сказала Анастасійка, – а для братика, мабуть, мандаринки.
– Неправильно, – сказав татусь. – Миколо, а ти як думаєш, що там?
– Нові іграшки?
– Не вгадав, – сказав татусь. – Мені зателефонувала мама і розказала, як ви дбаєте про пташенят. Після цього в мене з’явилася ідея: ми разом зробимо годівнички і порозвішуємо в нашому саду. У цьому пакеті- усе необхідне.
– Тату, дуже гарна ідея! – вигукнули разом діти.
– А тепер будемо вечеряти, – втрутилася у розмову мама.
Після вечері сім’я разом взялася за виготовлення годівничок. Наступного ранку всі разом порозвішували їх у саду, а потім щодня годували не тільки синичку, а й інших небесних птахів. Але тільки синичка щоранку підлітала до вікон дитячої кімнати, немовби дякуючи за смачну їжу.
Християнський портал КІРІОС за матеріалами ecobu
Немає коментарів:
Дописати коментар